24 липня

Сьогодні дуже цікавий день бо я боровся із задавненими страхами – ходив у місця де часто траплялись ПА. Але все по порядку. Почався день із ранкової молитви і фізичної зарядки. Відпочивши я побрився, прийняв душ і сів снідати. Поїв зовсім трішки, бо мав на меті одразу їхати кататись на велосипеді. Уже два дні до цього я не їздив і дуже хотів прокататись. Забіжу наперед – в цей день проїхав 17 кілометрів. Виїхав і через 2 кілометри відчув, що у мене просто дуже багато сили. Якщо до цього я їхав на 4, 5 передачі, а під горбок на 3-й, то сьогодні багато їхав на 6 і на 7 – максимальній. Мені хотілося нагрузок. Я проїхав ліс по просіках – знайомих і незнайомих, вздовж і впоперек, логічно – спочатку доїхавши до нього. Приїхав додому, їхав на високих передачах спеціально і трохи захекався, але не так і сильно. Поставив велосипед у гаражі. Пройшовся від гаража до річки де наш клаптик городу. Під яблунею вирішив сісти відпочити і почав медитацію. Після неї розслабився. Прийшов додому злегка втомленим, але відновленим. Помився. Мені потрібно було в банк, бо закінчився термін дії картки і я не міг на неї отримати вислані мені кошти. Також через дорогу від банку треба було у справах зайти в магазин, де я колись працював. У банку, стоячи у черзі, спілкуючись із касиром або оформляючи картку чи послугу, сидячи перед менеджером у мене часто були ПА. Мабуть зв’язано із колишньою стресовою роботою – я теж працював менеджером у банку, але якщо клієнт відчуває ПА то може встати і піди, а я тоді їх відчував, будучи менеджером і не міг утекти з робочого місця. Я трохи переживав і цього разу, але вирішив – справлюсь, будь що буде, бо ПА не вбивають і траплялися зі мною багато разів раніше тому нема чого боятися. Прийшовши я стояв у черзі досить довго. Відчув дискомфорт, бо хотілося швидше піти – там було багато людей і душно. Я взяв руки в замок – закрився, але згадав що так я робив коли боявся приступів ПА в транспорті і я зробив навпаки – розслабив руки, почав дивитись на себе у віддзеркалення в касі, якщо приходили погані думки про ПА, я про себе усміхався, а потім спробував повільно дихати животом і слідкувати за диханням, бо коли слідкуєш за диханням, думки не можуть прийти в голову. Так я зробив всього рази два по 15-20 секунд, потім ще раз секунд 5 із закритими очима і ніяких ПА не було, а тривожність майже зійшла нанівець. Трохи потривожився коли підійшов до каси, але коли почав говорити то вся тривога десь розчинилася. Я вкотре зрозумів, що головне не зациклюватись, але разом із тим я певний час поспостерігаю за собою, щоб поділитись своїм досвідом із читачами і допомогти комусь іще. Гроші мені в касі банку не змогли видати, бо спочатку треба було звернутися до менеджера. Пункт №2 де я відчував раніше ПА в банку і тому завжди намагався з нього утекти якнайшвидше. Особливо боявся коли казали – присядьте – тоді мені це здавалося вічністю. Але я присів і відчув тривогу, проте почав говорити про свій рахунок, картку і кошти, потім коли була хвилина мовчання мені стало тривожно і раніше в таких випадках я перекидав ногу на ногу, йорзав на стільці, приймав незвичні позиції – цього ж разу я постарався максимально розслабитись, сів на стільці рівно, руки поклав на коліна як під час медитації і почав глибоко і спокійно дихати як при медитації, тільки очі в мене були відкриті. Через секунд 20-30 я відчув себе значно спокійніше. Через 2 хвилини ще спокійніше, але я не спостерігав і не аналізував цього навмисне. Потім до мене зателефонували із банку і я вийшов говорити у коридор – там взагалі було кайфово. Прийшов знову, але менеджера не було. Я чекав десь пів години, але ніякої тривоги не було – хіба трохи надоїло сидіти на місці і чекати. Потім менеджер повернулась і видала мені нову картку, але не змогла її активувати через непрацюючу систему і фото мені робили 4 рази. Якби мені раніше хтось сказав при активних ПА, що я змушений буду в банку провести 2 години в спекотний літній день я б навряд чи наважився піти. А тут я вирішив показати своєму організму, що нічого страшного в такій ситуації немає, тому нема чого бити тривогу. Завтра зранку нове випробування – іду в банк активувати картку. Побачу чи виробився рефлекс бо можливо що сьогодні ПА так і не настали, тому що «не мали сили» після велосипедної поїздки у 17 км. З позитивом, в будь-якому разі 🙂

Наступний пост: 25 липня