Дуже важливими у особистісному розвитку є добрі відносини із батьками

Дуже важливими у особистісному розвитку є добрі відносини із батьками. Ми часто думаємо, що батьки нічого не розуміють в сучасному світі і дуже помиляємося. Припустимо, що це так, то чому ми не допомагаємо їм, а гордо стараємось показати що ми самі все вміємо, демонструючи власну гордість?

І ми і батьки з’явилися в цей світ не випадково. Ми пов’язані як родина не спроста, а з’явились виконати якісь певні цілі. Ми потрібні батькам, так як і батьки потрібні нам. Поки у наших відносинах із батьками не буде гармонії, порозуміння і злагоди, доти в нас не буде повноцінного гармонійного особистого життя, а будуть завжди невідомі і відомі проблеми.

Думаєте, це не важливо? Як це впливає на панічні атаки? Наприклад, якщо через якісь причини батько не надає належної уваги сину у дитинстві, вони живуть відокремлено, між ними не встановлюється необхідний зв’язок, а прірва зростає. У старшому віці це переростає у конфлікти, непорозуміння і наростання негативу – особливо якщо син і батько живуть у одному будинку. Вони бачать світ по різному, у них немає точок дотику. І тут ні до чого, я вважаю, твердження що це боротьба чи суперництво – у нас усіх є розум, який все аналізує і здатний адекватно з людської точки зору оцінити ситуацію, ми не тварини в повному розумінні цього слова. І саме тут син починає стримувати емоції, внутрішній конфлікт наростає, досягнути певних висот в житті він теж не дає – бо організм не здоровий, не може цього зробити, батько ще більше невдоволений – і виникає замкнене коло.

Що ж робити? Чи потрібно ображатись на батька? Ні в якому разі. І не тільки тому, що батько тебе виховав і виростив у складний час, як би важко йому не було. А головне – гармонія. Якщо у вас в дитинстві з батьком не було тісного спілкування, його можна налагодити зараз. Якщо батько вас зневажає, сумнівається у ваших силах чи можливостях, потрібно справами і досягненнями довести протилежне. Але не показово, а поступово, щоб це не було метою номер один. Для початку треба навчитися спілкуватися з татом. Коли він кричить – не кричати у відповідь, а якщо не можете стримати гнів – піти в іншу кімнату чи на вулицю. Це не поразка! Спочатку буде дуже важко, але це потрібно вам обом. Після того як ви заспокоїлись, обов’язково прийди на розмову і спокійно поясни батькові у чому на твою думку він не правий. Поясни не нервуючись. Може бути так, що неправий саме ти, тоді визнай це. Але якщо ти правий – доведи свою думку. Навіть якщо батько публічно перед тобою це не визнає, він це зрозуміє. І наступного разу згадає про те що і ти буваєш правий, але не покаже цього. І так раз за разом буде легше. Руйнування старих стереотипів справа нелегка, але благородна, а головне – необхідна.

Більше розмовляй з татом на різні теми, давай поради, в яких впевнений сам. Паралельно із цим роби те, що тобі подобається, самовдосконалюючись. Батько побачить позитивні зміни у тобі, хоча і не скаже про них, принаймні не скаже одразу. Коли ти почнеш достатньо заробляти – не хизуйся цим, а краще допоможи родині – наприклад, купи морозилку або новий телевізор. Батько це оцінить. Але пам’ятай, що твоя довгострокова мета – створення свого родинного гнізда. Старайся проводити з батьком час на вихідних – на рибалці, у поході за грибами, готуйте разом гриль. Навіть якщо батько керує – не сперечайся з ним, а треба слушну пораду – не мовчи, а вислови свою думку.

Дуже важливими у особистісному розвитку є добрі відносини із батьками

Ніколи у розмовах з іншими, навіть з членами родини, чи тим більше на людях не дорікай батькові, а поза його спиною не засуджуй його, говорячи, що він не правий чи робить щось не так. Це твоя і його справа, тому можеш сказати особисто йому, що саме тобі не подобається чи тебе не влаштовує.

Якщо батько агресивний, не відповідай йому агресією у відповідь. Можливо він не розуміє на даний момент чому так поводиться, але ти ж працюєш над собою, аналізуєш, тому мусиш саме ти зрозуміти свого тата і допомогти йому. Якщо батько консервативних поглядів, це буде важко, але це реально, крок за кроком.

Як тільки ти паралельно із самовдосконаленням налагодиш добрі відносини із татом ти побачиш, наскільки важлива йому твоя підтримка, а тобі – його; ти побачиш на скільки у кращу сторону зміниться твоє власне життя. Ми звикли реагувати типово – агресією на агресію, а ти цього разу спробуй атипово – на агресію – спокоєм, але не демонстративно, а з розумінням уникни конфлікту, а потім – поговори. Усі твої негаразди почнуть вирішуватись. Не переживай з приводу того, що ти живеш з батьками у тому віці, коли більшість людей вже живе окремо. У них своє життя, не обов’язково щасливе, доречі, а у тебе – своє. На все свій час. Все у твоїх руках і твоїх силах. Ти став на шлях виправлення своїх недоліків, на шлях самовдосконалення і налагодження відносин із батьком, а це один із елементів твого шляху – те що ти, як син зобов’язаний зробити у житті. Як тільки зміцниться твоя воля, дух і тіло ти будеш готовий до «вільного плавання» та створиш свою гавань, а інакше, як і усі рази до цього ти лише будеш робити невдалі вилазки у суворий зовнішній світ і з потріпаним вщент ураганами кораблем повертатимешся щоразу до тихої домашньої гавані і добре якщо корабель буде потріпаний, але на плаву, а не креном піде на дно.

Читай далі: Перевтома та її вплив на тривожний стан і панічні атаки

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *