Панічні атаки допомогли мені змінити життя на краще – я кайфую від цього!

Сьогодні скажу мабуть абсурдну для багатьох річ – я вдячний своїм панічним атакам та тривожному стану, що вони у мене були. Поясню чому я так вдячний їм 🙂 Справа в тому, що ми самі досить часто не знаємо, що для нас добре, а що погано і живемо у цьому світі абияк. Ми слідуємо чужим ідеям і бажанням, установкам і порадам, ходимо на роботу бо так роблять усі, ідемо вчитися бо так потрібно і тільки дуже-дуже рідко дослухаємось до свого серця, яке насправді підказує нам що ми хочемо робити і як жити. Ми часто відмовляємося змінити навколишнє оточуюче нас середовище тільки тому, що почуватимемось винними перед кимось – перед батьками, які хотіли щоб ми стали юристами, лікарями чи вчителями і потратили кошти і силу на наше навчання; ми боїмося образити родичів, котрі допомогли знайти роботу і хоча вона нам не подобається ми не покидаємо її; ми їдемо закордон на роботу, щоб утекти від обставин і тільки спочатку там відчувається справді щось нове і цікаве, а насправді  усе залишається таким же – бо від себе не втечеш. Вам знайоме бодай щось із цього? Саме життя не за своїми бажаннями, виконування того, чого хочуть або очікують від вас інші і спричиняє постійний дискомфорт і стрес всередині вас – постійний, навіть коли ви спите, а додайте до цього ще стреси в особистому житті, на роботі, потік негативних новин, що ллється як бруд щодня із телевізора, алкоголь, сидячу роботу, запущений фізичний стан тіла – і якщо ви не реагуєте на це ніяк і продовжуєте повільно вбивати себе і мучити, організм же має якось реагувати на це? От він і реагує панічними атаками – зауважте, що хоча вони і неприємні, але ще ніколи нікого не вбили. Панічні атаки – це спосіб нашого мудрого організму донести до нас, що ми щось робимо не так, живемо не так, робимо не те що хочемо і так далі – у кожного причини індивідуальні, але їх можна підвести під певний спільний знаменник.

Я із особистого досвіду, та із досвіду інших людей, які перемогли панічні атаки можу сказати – панічні атаки дозволяють змінити своє життя у кращу сторону. Після того, як ви починаєте жити повноцінним життям, займатися улюбленою справою, підтримуєте своє тіло у здоровій формі (а, як ми знаємо, в здоровому тілі здоровий дух), займаєтесь роботою над собою шляхом медитації (очистка «мозкового сміття» –  відпускаєте різні нав’язливі думки, тривогу, страх), аналізуєте своє життя та поведінку відносно себе і оточуючих людей, вдосконалюєтесь – панічні атаки не будуть відбуватися, тому що їм просто немає чому відбуватися – відсутня причина, адже якщо палець притулити до холодного заліза, ви не обпечетесь – так і тут – відсутній той вогонь, який увесь цей час грів залізо, до якого ви торкались – вогонь – це в даному випадку тривога, невдоволення, погані думки і постійне напруження – свідоме і несвідоме.

Панічні атаки допомогли мені змінити життя на краще - я кайфую від цього!

Через два з половиною місяці, як я почав працювати над собою, я відчув наскільки на краще змінюється життя, якщо ви зрозуміли, чого ви дійсно хочете від нього. Панічні атаки допомогли мені зрозуміти – ти ідеш не туди! Після того, як я почав займатися ранковою зарядкою (або не тільки ранковою, а коли прокинусь), їздою на велосипеді на дальні дистанції, прогулянкою на природу, медитацією – я став кайфувати від буквально більшості усього, що я роблю протягом дня. Я радію, коли мені вдалося прокинутись рано і бачити, як прокидається місто і природа. Я даю невелике фізичне навантаження і знаю, що від цього я зразу відчую певний дискомфорт, але потім я буду енергійним і веселим протягом дня. Я іду в душ і мені приємна тепла вода і холодна вода, що загартовує мене, а потім знову тепла здається ще приємнішою. Вода змиває з мене втому від ранкової зарядки. Далі я знаю, що мене чекає гарячий і смачний м’ятний чай з булочкою та маслом і двома невеликими цукерками – якраз щоб насолодитись сніданком, і на цьому приємності не закінчуються – далі 10-хвилинна ранкова медитація. Я радію від кожного моменту життя і від очікування приємних безкоштовних простих щоденних речей, які приносять радість. Після медитації я одночасно дуже енергійний, але спокійний і можу сфокусуватися на своїх завданнях, – на тому, що я маю робити. Робота для мене теж приємна, бо приносить мені задоволення – і я з нетерпінням очікую її, бо те, що я роблю корисне для інших людей, я допомагаю їм у певний спосіб і також я радію від того, що це приносить мені, безперечно, матеріальне задоволення, яке я зможу потратити на себе і свою сім’ю, тобто знову принести радість собі і рідним. Я роблю те, у чому раніше сумнівався і я знаю, що це я створив сам, я це можу і я відчуваю впевненість у собі і своїх силах і можливостях; я більше не ходжу на нудну роботу, чекаючи коли закінчиться день, коли перестане дзвонити той дурний телефон, ходячи на постійні перекури і каву, які ще більше нервують і виконувати іноді зовсім ідіотські завдання начальника або колег, що вище за статусом у роботі, але десь зовсім далеко у розумі і таким чином просто проживаючи дорогоцінні миті свого життя. Я повністю інакше почав ставитись до алкоголю – хоча це порівняно легкий спосіб на короткий час отримати задоволення, потім прийде і розплата – похмілля та удар по нервовій системі і здоров’ю загалом, а радість від життя можна отримувати постійно, безкоштовно і без похмілля на другий день, а у випадку панічних атак алкоголь і взагалі заборонений, адже нервова система і так виснажена, а алкоголь тільки добиває її – саме тому, коли у всіх, хто вчора увечері випивав із вами – похмілля, у вас – нестерпні муки. Я схуд на обличчі, у мене зникли «боки», але я не прикладав до цього надто багато фізичних зусиль і не використовував спеціальної дієти. Ученні дослідили, що стреси негативно впливають на гормональний стан організму, що сприяє відкладенню жиру на животі і боках – думаю це саме мій варіант :-). І хоча я ще маю «животик», я люблю своє тіло таким, як воно є, проте я впевнений, що і живіт зникне. Якби не панічні атаки, що траплялися зі мною, які як дороговказ показали мені куди йти, це все траплялося б і надалі, і я впевнений – призвело б до більш сумних наслідків. Доречі, у тих місцях, куди я раніше боявся вийти через ПА, панічних атак я або не відчуваю або замість них тільки злегка частішає серцебиття і певний невеликий дискомфорт – ще не до кінця зник умовний рефлекс тривоги. Ці місця у мене – черга на пошті, в банку, місця, які я не можу покинути по своїй волі. Ось так, протягом двох з половиною місяців змінилось моє життя і якщо мій приклад вас надихнув, нічого не заважає вам почати робити хоча б дещо із перерахованого мною вище. Поступово ви прийдете до того, що зрозумієте, наскільки такий спосіб життя кращий і додасте інші пункти, або навіть знайдете щось своє. Я не кажу, що ви зміните усі свої звички кардинально, але почнете жити набагато краще. Я, наприклад, курю цигарки, після приблизно місячної перерви, але роблю це зазвичай увечері після завершення дня, або удень, але тільки коли мені захотілось, а не за компанію чи звичкою, наприклад, десь коли я спостерігаю за природою, але в загальному це 3-4 сигарети на день. Звичайно, це недобре, але я поки що так хочу. Проте, краще взагалі покинути курити, якщо ви страждаєте панічними атаками. Алкоголь не вживаю взагалі – і не хочеться, до того ж він заборонений під час панічних атак. Те ж саме із кофеїном – каву не п’ю, хоча я її і раніше не любив, а чай люблю трав’яний або зелений.

Бажаю Вам теж поступово стати на такий шлях, де Ви зможете робити те, що захочете і відчуватимете радість від життя. Насправді, життя складається із великої кількості маленьких моментів і чим більше таких моментів Ви зробите щасливими, тим щасливішим буде Ваше життя в загальному. І навіть, якщо це звучить дивно – нехай панічні атаки Вам у цьому допоможуть, адже зараз Ви на старті довгої, але цікавої і приємної дороги під назвою самовдосконалення.

Читай далі: Практична вправа щоб знайти свої причини панічних атак

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *